Не кожен судовий процес завершується результатом, на який розраховує клієнт. У справі №280/2880/24 я представляв громадянина України, який тривалий час жив в Аргентині та після початку повномасштабного вторгнення приїхав до України через хворобу матері.
Обставини звернення
На час описаних подій клієнт близько 25 років прожив за кордоном і понад 8 років перебував у шлюбі з громадянкою Аргентини. У червні 2023 року він розпочав оформлення виїзду на постійне проживання, отримав дозвіл ДМС та звернувся до ТЦК щодо зняття з військового обліку.
ТЦК відмовив, посилаючись на воєнний стан. Ми оскаржили відмову в суді.
Як справу оцінили суди
Перша інстанція не підтримала позов; апеляція погодилася з таким результатом. Верховний Суд також залишив рішення без змін.
У межах застосованого тоді регулювання суди розмежували намір виїхати та фактичне вибуття за кордон. Дозвіл ДМС на ПМП не визнали достатньою підставою для задоволення вимог щодо військового обліку.
Чому важливо зберігати історичний контекст
Матеріал описує спір, що виник зі звернення 2023 року. Застосоване в цьому спорі правило про вибуття за кордон більш як на три місяці не є актуальною інструкцією для нового звернення.
Для мене справа також порушує питання про врахування реальних сімейних зв’язків людини за кордоном. Однак незгода з результатом не змінює того, що суди клієнта не підтримали. Нові ситуації потрібно оцінювати окремо за відповідними нормами й документами.
Джерело: допис адвоката Миколи Стариченка в Instagram.
Дата першоджерела в Instagram: 09.07.2025. Адаптовано для блогу: 27.09.2026.