Фізичні порушення чи сам факт інвалідності не означають недієздатність. За статтею 39 Цивільного кодексу України визначальним є хронічний, стійкий психічний розлад, через який людина не здатна усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними. Рішення про недієздатність ухвалює суд.
Три приклади представництва
Справа №335/3633/24. Донька звернулася щодо своєї матері, яка тривалий час хворіла на шизофренію та проходила лікування. Судово-психіатрична експертиза підтвердила вплив розладу на здатність керувати своїми діями. Суд визнав матір недієздатною та призначив доньку опікуном.
Справа №337/2872/24. Син просив встановити опіку над матір’ю, яка мала деменцію, не усвідомлювала значення своїх дій та потребувала постійного догляду. Після дослідження доказів, зокрема експертного висновку, суд визнав її недієздатною та призначив сина опікуном.
Справа №317/2687/24. Батько звернувся стосовно сина з інвалідністю I групи з дитинства та хронічним психічним розладом. У цій справі суд також визнав особу недієздатною і призначив батька опікуном.
Для чого встановлюється опіка
Опіка покликана забезпечити законне представництво та захист особистих і майнових інтересів людини. Повноваження опікуна, рішення щодо майна, лікування та соціального забезпечення реалізуються за відповідними правилами, а не довільно.
Для звернення до суду важливі медичні документи, обставини повсякденного життя та належно оформлена участь органу опіки і піклування. Висновок експерта є доказом, який суд оцінює разом з іншими матеріалами; один лише діагноз не замінює судового розгляду.
Потрібна допомога у вашій справі? Запишіться на консультацію в Telegram.
Першоджерело: публікація адвоката в Instagram.
Дата першоджерела в Instagram: 12.03.2025. Адаптовано для блогу: 27.09.2026.