Відповідно до частини 2 та 3 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб:
— подружжя;
— колишнє подружжя;
— наречені;
— мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший із подружжя (колишнього подружжя);
— особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
— особи, які мають спільну дитину (дітей);
— батьки (мати, батько) і дитина (діти);
— дід (баба) та онук (онука);
— прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
— вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
— рідні брати і сестри;
— інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
— діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
— опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
— прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання, а також на суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Однак, на спірні правовідносини дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству не поширюэться. Якщо родичі не проживають спільно із потерпілою особою, не пов’язані з нею спільним побутом, не мають взаємних прав та обов’язків, вона не є особою, яка постраждала від домашнього насильства.
У такому разі будь-який конфлікт між такими особами не може розглядатися як домашнє насильство в розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству, та відповідно, в такому випадку щодо зазначених осіб, не може бути видано обмежквальний припис.
Постраждала особа має право на звернення до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, за її зверненням може бути відкрито кримінальне провадження, в межах якого і буде перевірена наявність або відсутність у діях осіб кримінально карного діяння.
Також, особа не позбавлена права звернення до суду із позовом про відшкодування шкоди, якщо вважає, що їх діями, їй завдано майнової та/або моральної шкоди.