Визнання фізичної особи недієздатною застосовується для захисту її прав, якщо через хронічний, стійкий психічний розлад вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними. Сам діагноз, похилий вік чи потреба у сторонньому догляді ще не є судовим рішенням про недієздатність.
Хто звертається до суду
Подати заяву можуть члени сім’ї, близькі родичі незалежно від спільного проживання, орган опіки та піклування, заклад із надання психіатричної допомоги. Адвокат може представляти належного заявника. За загальним правилом звертаються до суду за місцем проживання людини; для особи, яка перебуває на лікуванні у відповідному закладі, діє правило його місцезнаходження.
Які обставини встановлюють
Суд досліджує медичні документи й інші докази та за наявності достатніх даних призначає судово-психіатричну експертизу. Людина, щодо якої розглядається заява, має власні процесуальні права; її інтереси у такій справі обов’язково представляє адвокат.
У разі задоволення заяви суд встановлює опіку, а кандидатуру опікуна розглядає за поданням органу опіки та піклування. За загальним правилом недієздатність настає з набранням рішенням законної сили. Перед зверненням варто перевірити належність заявника, наявні докази та можливість запропонованої особи виконувати обов’язки опікуна.
Матеріал підготовлено на основі допису 2022 року; процесуальні уточнення внесено 27.09.2026.
Офіційні джерела: Мін’юст: визнання людини недієздатною; Цивільний процесуальний кодекс України; Цивільний кодекс України.
Записатися на консультацію в Telegram.
Початковий допис: Instagram адвоката Миколи Стариченка.
Дата першоджерела в Instagram: 27.08.2022. Адаптовано для блогу: 27.09.2026.